МЕФ Бугуруслан МЯУ-МЯУ мука

Закупился я псилоцибином и галлюциногенами вдоволь, чтобы мои клиенты могли улететь в другие миры и увидеть то, что раньше было им недоступно. Многие из них, признаюсь, так благодарны мне за такие эмоции, что даже хотят вложиться со мной в новый бизнес. Мы с ними даже создали свою маленькую команду, которая занимается продажей псилоцибина. О.к., давайте взломаем это, иначе никак!

Во время наших секретных собраний, я придумал гениальную идею – открыть точку продажи шаурмы. Знаете почему? Потому что каждый наркоман, который после похода к нам на раздачу псилоцибина, понимает, что ему нужно есть! Безусловно, наркотики разжирают, но и на голодный желудок хорошо не будет. Так что это была бомба мысль! Закупился мне всеми нужными ингредиентами – лавашом, мясом и овощами. Вот только другие закупки, все эти закладки, галлюциногены, беленький, и атом, брал по старой схеме.

Никогда не понимал, почему наркотики называют "зеленой наркотой". Ведь зелень – это такое позитивное и свежее слово. Наркота, это такая грусть и тлен, а про зелень – только приятные эмоции. Может, это чтобы лучше продавать? Наркоманы, кто знает, поделитесь со мной своими ассоциациями!

Но вернемся к точке продажи шаурмы. Братва, я создал команду умельцев, которые быстро и качественно готовят шаверму и одновременно раздают закладки. Не каждый может такое вытаскивать, но мы ведь крутые. Даже в самые напряженные минуты, когда у нас висит очередь из парней и девчонок, жаждущих кайфовать, мы справляемся! Мы даже кучу клиентов от коксов и зеленой наркоты перетянули на свою сторону. Но, конечно, мы не забываем, что главное в нашем бизнесе – это наркотики. А шаурма лишь дополнение, ведь все же любят шоколад беленький, да?!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!